Банкрутство фізичних осіб: дії та наслідки процедури

Минулого року в нашій країні з'явилось таке поняття як «процедура банкрутства фізичних осіб». У межах сьогоднішньої кризи це може стати порятунком для тих фізичних осіб, які потрапили у скрутне фінансове становище та більше не можуть вчасно сплачувати по зобов'язанням та обов'язковим платежам (кредитам, договірним відносинам та ін.), або й зовсім втратили можливість розрахунків с кредиторами.

Процедура банкрутства фізичної особи може передбачати, як реструктуризацію боргів шляхом складання плану реструктуризації, в якому будуть передбачені порядок та строки виконання зобов'язань, та який може сягнути п'яти років (це тільки відстрочить погашення боргів), так і погашення боргів шляхом реалізації майна (у разі його наявності) або прощення боргу в цілому (в разі відсутності у боржника майна, за рахунок якого може бути погашена заборгованість).

Важливо, що з Заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду за місцем реєстрації може звернутись тільки безпосередньо фізична особа - боржник у разі виникнення наступних обставин:

сума боргу перед кредиторами перевищує або становить 30 мінімальних заробітних плат;
протягом 2 місяців і більше боржник не в змозі сплачувати більше 50% від обов'язкових платежів (наприклад банківські кредити, іпотеки тощо);
щодо фізичної особи боржника відкрито виконавче провадження, в якому встановлено, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення;
існують інші обставини, що свідчать про те, що найближчим часом боржник не зможете сплачувати поточні платежі.

Як же це відбувається та які має наслідки?

Після розгляду заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та встановлення достатніх підстав суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Із відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність судом вводиться процедура реструктуризації боргів фізичної особи - це перший етап, який спрямований на відновлення його платоспроможності. Разом з цим:

строк виконання усіх зобов'язань вважається таким, що настав;
вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів (припиняються стягнення);
припиняється нарахування відсотків, штрафів та інших санкцій;
призначається керуючий реструктуризацією (арбітражний керуючий), який має скласти та узгодити із боржником та кредиторами план погашення заявлених вимог.

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:

реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;
зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;
інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

План реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.

З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

У разі несхвалення боржником чи кредиторами плану реструктуризації боргів, або порушення боржником умов плану реструктуризації, по відношенню до боржника відкривається процедура погашення боргів. Зазначена процедура передбачає реалізацію майна боржника з метою погашення існуючої заборгованості.

У разі відсутності такого майна, або у разі недостатності коштів після його реалізації для погашення усієї заборгованості, процедура погашення боргів боржника завершується та закривається провадження у справі. Разом із чим фізична особа звільняється від боргів (за виключенням заборгованості з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; сплати аліментів та виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи).

Але визнання фізичної особи банкрутом несе за собою певні репутаційні наслідки, серед яких:

протягом п'яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов'язана перед укладенням договорів письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.